солодкий

-а, -е.

1) Який має приємний смак, власт. цукрові, медові і т. ін.; прот. гіркий, кислий, солоний. || Пригот. із цукром, медом, варенням і т. ін. (про їжу, питво). || у знач. ім. соло́дке, -кого, с. Їжа, яка має приємний смак, власт. цукрові, медові тощо, або пригот. із цукром, медом, варенням і т. ін. || у знач. ім. соло́дке, -кого, с. Фрукти, цукерки, тістечка і т. ін., що їх подають наприкінці обіду тощо; десерт. || Позбавлений солоного смаку (про воду і т. ін.). || Уживається у складі назв деяких рослин. Солодкий перець.

••

Соло́дка карто́пля — те саме, що бата́т.

Соло́дке вино́ — вино, вигот. із сортів винограду, що мають у своєму складі значну кількість цукру.

Соло́дке молоко́ — молоко, яке не піддавалося бродінню.

2) розм. Те саме, що смачний 1).

3) Який викликає приємні відчуття, дає насолоду (про запах, аромат і т. ін.). || Приємний для слуху, ніжний (про голос, звуки). || Який дає моральне задоволення, втіху. || Який викликає почуттєву насолоду. || розм. Близький і рідний серцю, милий (про людину – перев. при звертанні).

4) перен. Який дає відчуття приємності або виражає задоволення, радість, насолоду (про думки, почуття, стан людини).

••

Соло́дкий сон — спокійний, глибокий, безтурботний сон.

5) перен. Сповнений достатку, щастя, радості, задоволення; щасливий.

6) перен. Підкреслено ласкавий, надмірно або нещиро люб'язний, облесливий. || Який виражає підкреслену ласкавість, надмірну або нещиру люб'язність, облесливість.

7) перен. Сердечний, щирий, приємний (про голос, розмову і т. ін.). || у знач. ім. соло́дке, -кого, с. Сентиментальний. || Сентиментальність.